O mlajših bratih

Marya Tverdokhlibova, kmetica, vas Alisivka, regija Harkov, Ukrajina.

Naša majhna vas s tridesetimi hišami je bila pod okupacijo skoraj od začetka vojne. Fronta je bila  blizu, okupatorjevi rovi so potekali skoraj pod našo hišo. Z možem sva se odločila ostati na kmetiji do zmage Ukrajine. Navadila sva se živeti ob zvokih vojne, se naučila razlikovati med vrstami izstrelkov. Niti pomisliti nisem hotela, da bi zapustila najine živali. A le do dne, ko je ruski vojak z nekaj sorodno mislečimi mučil mojega moža. Skozi okno sem videla, kako so ga z lopato v rokah odpeljali v gozd pred cevmi pušk. Eugene si je moral izkopati svoj grob, a mu je v nekem trenutku uspelo pobegniti s pomočjo enega od vojakov, ki je bil sočuten. Sedela sem v hiši in molila, rotila, da moj mož ostane živ, in bila pripravljena pobegniti z njim, četudi peš. To imenujem prevrednotenje vrednot. Kaj mi bojo vse moje živali, če naju bodo ubili?

Njena zgodba

 

Про братів менших

Мар’я Твердохлібова, фермерка, Харківська обл., Дергачівський район, с. Алісівка

Наше господарство було в Дергачівському районі Харківської області, в 2 кілометрах від російського кордону. Наше маленьке село в 30 хат майже з самого початку війни опинилося в окупації. Хоча фронт підійшов вже дуже близько, а окупанти нарили окопів майже під будинком, ми із чоловіком налаштували себе на тому, щоби залишитися на фермі до перемоги України. Ми звикли жити під звуки війни, навчилися розрізняти різновиди снарядів. Щоб залишити тварин я не хотіла, навіть, думати. Але ж тільки до того самого дня, коли одному російському солдату з групою однодумців спало на думку катувати мого чоловіка. Через вікно я побачила, як його під дулами автоматів відвели до лісу з лопатою. Женя встиг викопати собі могилу, але вилучивши момент, за допомогою одного співчуваючого військового, він втік. Я сиділа в хаті та молилася, благала, щоб чоловік лишився живим, і ладна була тікати разом з ним, як завгодно, хоч пішки. Ось така переоцінка цінностей. Навіщо мені всі мої тварини, якщо нас вб’ють? Всю ніч ми не спали, збирали речі. На ранок чоловік змінив два порізаних колеса на машині. Це той кат помстився, бо хотів запобігти втечі. Дякувати Богу, у нас було рівно дві запаски…

її історія

© 2019 Muzej novejše zgodovine Celje. Vse pravice pridržane.
Izdelava spletnih strani