Natalia Delieva, družbena aktivistka, Odesa, Ukrajina.
Moje vezi z vojno segajo v leto 2014.
Sem vodja Ženskega združenja Ukrajine “Diia”, ki je pomagala vojski že od prvih dni vojne. Zagotovljali smo jim vse, kar so potrebovali. Prirejali smo koncerte v bolnišnici, hranili ranjence. Olena Zhevets je kaplanka v našem Združenju. Pogosto je odšla v regiji Doneck in Lugansk, in prinesla naša »darila« vojakom na prvi bojni liniji. Nekoč nas je članica našega združenja »Diia« v Kropyvnytskyi prosila, da obiščemo bolnišnico v Odesi, kjer se je zdravila Natalia Demchenko. Bila je naša bralnika in imela je rojstni dan. Tistega dne je bila norišnica, a razumela sem, kako pomembno je, da na rojstni dan ne ostane sama v neznanem mestu. Ustavila sem se, da sem kupila rože in darilo zanjo. Spoznali sva se in res mi je bila všeč. Takrat se mi ni še niti sanjalo, kako pomembno bo to poznanstvo leta 2022.
ОДЕСА-МАМА
Делієва Наталя, громадська активістка, м. Одеса
Моя історія війни розпочалася з 2014 року. Я очолюю ВГО «Асоціація жінок України «Дія», яка з перших днів війни допомагає армії. Передавали все потрібне. Робили концерти у шпиталі, годували смачним поранених. Завжди відправляли на фронт подарунки до свят, завжди обов’язково думали про жінок на війні та передавали їм усе необхідне. У нас в асоціації Олена Жевець — капеланка. Вона часто їздила до Донецької та Луганської областей, і ми з нею передавали все, про що нас просили на передовій. Якось мені зателефонували «дієвочки» (ми так називаємо учасниць нашої «Дії») з Кропивницького та попросили заїхати до нашого Одеського шпиталю, там на лікуванні перебувала Наталя Демченко — вона наша захисниця, а у неї був день народження. Тоді, пам’ятаю, був божевільний день, але я розуміла, наскільки важливо в день народження не залишитися однією в чужому місті. Заїхала купила квіти, подарунок — та одразу до неї. Познайомилися, дуже мені до душі Наташа припала. Тоді я не підозрювала, що наше знайомство буде доленосним у 2022 році.